Нарешті сталася ця подія, яка ще недавно здавалася дуже далекою - прем'єру фільму "Гаррі Поттер і Смертельні Реліквії (част.1)".
Враження від проглянутого на екрані більш позитивні, ніж після Напівкровного Принца, але все ж зробити чудо Єйтсу так і не вдалося. Основний недолік - плутаний, незрозумілий хід подій, відсутність казки.
Фільм, як і обіцяли, відзняли ближчим до фільму жахів та бойовика. Володар Перстенів та Сутінки теж десь трохи проасоціювались. І, звісно, не обійшлося без гумору.
Детально описувати не буду, але запам"яталось:
- в одному епізоді, здається, промайнув режисер Єйтс (він щось купляв на вулиці чи давав милостиню - не пам"ятаю точно)
- поцілунок Гаррі з Джіні показували або ззаду Гаррі, або ззаду Джіні, що одразу відкинуло всі можливі незграбності, звичні з попередніх зйомок, коли все показувалося відверто
- епізоди з Белатрисою були більш сочні і потужні, а не істерично-пафосні, як в попередніх фільмах
- коли трійця перетворилась на дорослих, то фільм став на порядок цікавішим - от, що значить професійні актори
- Ксенофілій, батько Луни, виглядав дуже непереконливо і всім нагадав Луціуса Мелфоя, а не дивакуватого чарівника
- мене особисто дратували павільйонні зйомки і комп"ютерні фони ("зимою" навіть пару з рота не домалювали)
- сцена з Добі, який вмирав на руках у Гаррі, мала би викликати сльози, але повторення успіху з Дамблдоровою смертю не сталося - я вже не міг дочекатись закінчення...
- дублювання не дратувало, але, як завжди, мало би бути на порядок кращим... Волдеморт взагалі розмовляв, як вчитель з історії чи музейний гід. Всі актори дублювання підібрані не дуже вдало і мало відрізнялись один від одного - як тембром так і інтонаціями
- несподівано серед фільму вставили мультик, чим значно додали різноманітності
Немає коментарів:
Дописати коментар